EMINEM ✙

Припустімо, що людина народжується не у світі, а всередині складного перекладача. Перші роки він майже порожній. Потім у ньому з’являються слова, обличчя, страхи, запахи, правила, голоси батьків, власні помилки, перші втрати, перші докази того, кому можна довіряти, а від кого краще тримати відстань. З часом перекладач стає настільки швидким, що ми перестаємо помічати його роботу. Нам здається, що ми просто бачимо.…

Уяви, що одного дня людство навчилося бачити невидиме. Не думки. Не майбутнє. Не душу. Лише тонкі лінії між людьми. Вони з’являлися там, де двоє людей достатньо довго працювали поруч. Спочатку були майже прозорими. Потім ставали щільнішими. А якщо між людьми виникала справжня довіра — лінії перетворювалися на складну мережу, яку вже неможливо було розірвати одним рухом. Вчені назвали це синхронізацією . Я назвав би…

Є момент, коли календар перестає мати значення. Дні більше не відрізняються кольором, запахом чи планами. Ранок приходить не для нового початку, а просто тому, що ніч закінчилася. Людина прокидається, перевіряє спорядження, телефон, двері — і знову входить у ту саму реальність. Колись майбутнє мало форму. Воно стояло десь попереду: навчання, подорожі, чужі вулиці, випадкові знайомства, музика з відкритого вікна,…