с 20 июля 2026 по 28 сентября 2026 · минимум 1 720 · максимум 1 750
Рекламодатель определён по маркировке рекламы в постах канала.
І день мине, і два, і вік - чий сон я розбудила? — Хто був той дивний чоловік, якого ти любила? А голос осені ламкий! А тиша світанкова! — Він просто був один такий, не схожий ні на кого. О, дивний погляд - наче дим! Чия душа озвалась? — Він просто був такий один, кому я здивувалась. - Ти теж була йому одна у щасті і в стражданні? — Була любов така чудна, як міфи стародавні. - Так хто ж він був - поет, чаклун, що…
📚 Цієї пори було там кілька спраглих та завсідники по кутках, з тих, котрі тирлуються біля таких закладів з ранку й до закриття. – Юрій Косенко. «Вісник» #Словниковий_запас
Пишімо грамотно ☺️ #Правопис
Я хочу поїхати, щоби вернутись. Тікати від себе немає куди. Порвати могутні кайдани і пута. Нехай пил віків замітає сліди. Я буду в тумані, як брахман закутий, Полишивши всю метушню назавжди. Куди не поїдь, повертатися знову Тобі доведеться у рідні краї, До рідних гризот, що зігнули підкову. Покличе розпачливо голос землі. Лише розірвавши старезні закови, Здобудеш свободу в непевній імлі. Тебе віднайдуть і надійно…
"Все так боятся, когда чёрная кошка переходит дорогу. Да вы не кошек бойтесь! Вы людей бойтесь с чёрной душой!!!"
📌 Проблеми та повстання Часом у текстах різних стилів дієслово повставати використовують, коли описують проблеми. Проте така сполука некоректна, тому що повставати означає «підніматися на боротьбу, чинити опір». Здебільшого це слово вживають, коли йдеться про людей. Натомість проблема — абстрактне поняття. У цьому випадку слід використати дієслово поставати — ставати дійсним, виникати. ✔️ постали проблеми ✔️ виникли…
📚 — Спершу поглянь, що там нагорі, — сказав Данько, а сам усівся навпочіпки й закурив. Ледь чутно шелестіла над ними стара груша, символ давнього роду, який міг трагічно скінчитися цієї ночі... – Василь Земляк. «Лебедина зграя» #Вислови
А вже осінь прийшла у мій сад, Забагрянила пишний наряд, Затуманила вись голубу І ронила у серці журбу. А вже осінь прийшла у мій сад, Я ж не кликав її - "Йди назад, Не обтрушуй зелені гаї І не стукай у вікна мої." А вже осінь прийшла у мій сад, Цвіт кохання замів листопад, Хоч багато барвистих одеж, А того, що було не вернеш. А вже осінь прийшла у мій сад, І так швидко, і так невпопад, Все притихло змінилось…
📚 Українська мова надає необмежені можливості точно, чітко і в естетично довершеній формі висловити думку будь-якої складности. Арсенал її засобів колосальний. – Анатолій Свідзинський 📚 — Та випийте ще кухличок меду на прощання! — припрошував старий господар тiтку. — Ой, буде вже, буде, моє серденько! Мед таки п'яненький. Я стала така весела од цього меду, що отут незабаром заспiваю на ввесь Київ, — говорила весела…